Це хвороба, яка проявляється епізоотичною слабкістю після фізичних навантажень.
Симптоми зазвичай проходять/зменшуються після відпочинку.
До більш важких симптомів у тварин з міастенією може відноситься:
- дисфагія (розлад ковтання)
- регургітація (зригування)
- мегаезофагус (розширення стравоходу)
- можуть відмічатися проблеми з диханням
Дані симптоми відбуваються через порушення передачі ацетилхоліну в нервово-м’язових синапсах, що приводить до порушення скорочення м’язів
Зустрічається у собак і у кішок.
На сьогоднішній день виявлено ДВІ ФОРМИ:
- вроджена
- набута
ВРОДЖЕНА ФОРМА – причиною є вроджене порушення одного або декількох механізмів нейро-м'язової передачі ацетилхолінових рецепторів.
НАБУТА ФОРМА – це аутоімунне захворювання, при якому утворюються антитіла до ацетилхолінових рецепторів нервово-м'язових синапсів. Причиною можуть бути аутоімунні процеси, також може зустрічатися при новоутвореннях (тимома та інші)
ДІАГНОСТИКА
Як і при усіх хворобах проводиться комплексно, включаючи в себе анамнез, симптоми, неврологічний огляд, рутинні аналізи крові, рентген, електроміографію та інше.
Додаткова діагностика проводиться для виключення можливих первинних хвороб, які можуть приводити до міастенії.
Існує досить точний і високоспецифічний тест для постановки діагнозу при набутій міастенії, який заключається в визначенні підвищення рівня антитіл до ацетилхолінових рецепторівВажливим при міастенії є рентген діагностика грудної порожнини – для виключення мегаезофагусу, аспіраційної пневмонії
Прогноз – обережний, і може бути неблагоприємним у тварин, в яких хвороба протікає більш складніше, з симптомами дихальної недостатності, мегаезофагусом, аспіраційною пневмонією.
Лікування (набута форма міастенії)
Заключається в застосуванні інгібіторів ацетилхолінестерази
Лікування необхідно розпочинати рано і активно
Більша частина тварин адекватно реагує на лікування, і можна досягнути ремісії.
Більш складнішим в лікуванні і гірші прогнози на відновлення мають тварини, у яких спостерігається мегаезофагус/аспіраційна пневмонія, так як дані симптоми є загрозою для життя тварини. Такі тварини потребують додаткового догляду і симптоматичного лікування і зазвичай значно гірше відповідають на лікування.
