Будемо відверті. Більшість власників собак не мають культури привчати до контролю руху на повідцю своїх вихованців. Це факт! Вийдіть на вулицю та переконайтесь у цьому. Та наші читачі – чемні громадяни і дотримуються закону, правда ж? У громадському місці собаку тримаєте на повідцю?
Почитайте тут про це – Ст. 22 від Закону України №3447-IV про захист тварин від жорстокого поводження:
«забезпечити наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин»
Чому ж не привчають до повідця? На нашу думку, причин тому можна назвати безліч:
І приходимо до того, що собака тягне повідець, тягнучи власника на тому краю повідця. Або власник тягне собаку і тисне нашийником чи шлеєю на тканини контакту з собакою, спричиняючи їй травму.
І приходимо до того, що собака тягне повідець, тягнучи власника на тому краю повідця. Або власник тягне собаку і тисне нашийником чи шлеєю на тканини контакту з собакою, спричиняючи їй травму.
Шийний нашийник може завдати шкоди м’яким тканинам шиї собаки, якщо собака тягне за нього (дослідження від 2020 р. «Canine collars an investigation of collar type and the forces applied to a simulated neck model» (Carter, McNally, & Roshier, Citation).
Тут нам згадались усі ті карликові собачки, які потенційно можуть мати атланто-аксіальну нестабільність (ААН) чи колапс трахеї. І тут невеликий різкий тиск на шию (хребці, м’язи, тканини трахеї та стравоходу) від нашийника може стати тригером для прояву хвороби.
Дуже небажані наслідки, іноді навіть смертельні.
Ситуація зі шлейками інакша. Вони потенційно можуть також завдати травми, але не каліцтва і смертельних наслідків удушення. Різноманіття шлейок вражає. Та релевантних досліджень, на жаль, мало – мала вибірка, упереджене ставлення та ряд інших недоліків.
Англійська організація Dogs Trust рекомендує «добре підігнану шлею», а Американський кінологічний клуб припустив, що шлейка є більш відповідним вибором, ніж нашийник. Особливо для тих, хто тягне за повідець. 80-82% із 1567 власників собак сказали, що їх шлейка не була підібрана професійно, і лише 20-25% власників отримали від когось поради щодо вибору шлейки (дані з дослідження Carter & Williams).
Та цей допис не про це. Вірніше про амуніцію, а точніше про шлейки.
Отже, з точки зору реабілітолога, які шлейки оптимальні для того, щоб і вигул був вам комфортний, і собака не стала нашим пацієнтом. Як припускають Pálya, Rácz, Nagymáté, Kiss, & Tomaszewska (цит. за: 2022), цілком можливо, що не існує «правильної» шлейки для усіх собак. Натомість, при виборі шлейки важливо враховувати конфігурацію собаки, а не припускати, що певна шлейка найкраще підходить для певної породи собак.
Ми б додали ще – враховувати ціль використання шлеї. Адже є варіанти використання для собак пошукових служб (тактичні жилети з кріпленнями як у шлеї по тілу), собаки-поліцейські, собаки-ЗСУ, собаки спортсмени (наприклад канікрос), собаки-поводирі (шлейки з фіксацією ручки для тримання людиною) тощо. По останнім проводилось 2 непоганих дослідження щодо впливу біомеханіки та на зміну в русі хребта.
Усі собаки різні (у світі до 400 порід собак), деякі дуже чутливі до шлейки, і буде відмічатися змінення ходи незалежно від того, наскільки добре вони сидять. Інші взагалі не змінюють ходу, або принаймні дуже мінімально.
Звичайно, в ідеальному світі найкращий варіант – це прогулянка без нашийника/шлейки, що дає більш фізіологічні просторі рухи і нічим не обмежені зовсім. Привчена собака «з пелюшок» ходити поруч, не тягне повідець, не вибігає на дорогу, на нього не нападає інший собака, а у інших людей немає фобій. Усі живуть в мирі, злагоді, і ракети від сусіда не літають.
Та «але» існує, і ми не можемо відмовитись від контролю над собакою повідцем задля нашої і його ж безпеки також.
Прийнято розділяти шлейки на «обмежувальні» та «необмежувальні». Та у 2018 році було проведено одне непогане дослідження (тут огляд на 3 відповідних дослідження по шлейкам «A Systematic Review of the Biomechanical Effects of Harness and Head-Collar use in Dogs 2019 S Blake, R Williams, R Ferro de Godoy»), що «обмежувальна» шлейка з нагрудним ременем зменшує розгинання плеча при ході на 2,16° та 4,92° під час рисі. Тоді як Y-подібна шлейка, яка зазвичай продається як необмежувальна, зменшує розгинання плеча на 4,73° під час ходьби та 9,31° під час рисі. Правда ж, різниця не суттєва між типами шлейок? Але звичайно є недосконалості дослідження:
Та це привід для дискусії та для більш розширених досліджень.
Залишається відкритим питання – а чи те, що перешкоджає фізіологічній ході, може потенційно мати вплив в перспективі на опорно-руховий апарат? Логічно, що може, але поки цього ніхто не довів. Навіть когортного дослідження не було, та і вибірки у ветеринарії зазвичай малі. Це 10-20 собак, а ми пам’ятаємо, що існують близько до 400 офіційних порід за класифікацією Міжнародної Кінологічної Федерації, і вони анатомічно відрізняються (потрібно розділяти по групам в досліджені), що впливатиме на результати – різна конституція та розміри тіла.
Оцініть по собі – ви вдягли куртку, ваша хода змінилась? Не йдіть вдягати куртку, відповідь – у всіх буде різна. Але ви шукаєте свою куртку в залежно від цілі носіння. Тут майже так само. Тільки як шкода, що собака не скаже, в якій шлеї їй комфортно.
Та є ряд нюансів.
Найбільш поширеними захворюваннями опорно-рухового апарату у собак є дегенеративні захворювання суглобів та артрит. Проблеми із хрестоподібною зв’язкою та колінними суглобами становлять понад 20% серед ортопедичних. Отже, можна зробити ще одне припущення, що якщо шлейки впливають на природну ходу собаки, вони можуть бути фактором, що сприяє розвитку будь-якого з цих захворювань, або можуть прискорити початок будь-якої патології, на яку собака вже може страждати.
Щось мінімально, щось оком не відрізнити, а при оцінці розподілу ваги на кінетичній платформі виявляє, що так.
У 2023 році вийшло ще цікавіше дослідження, і вибірка була більша 66 собак різної конституції тіла, оцінювали три різні типи шлейок. Назви є в самому досліджені, якщо цікаво – ви можете його розглянути детальніше («Effect of harness design on the biomechanics of domestic dogs (Canis lupus familiaris) 2023, Ellen Williams, Violet Huntona, Violet Huntona, Anne Carter»).
Тут вже імітували саме природну ходу по килимку з кінетичною платформою, а не на біговій доріжці. Але також не було створено умов сильного натягу повідця собакою. Що вони з’ясували – існували значні відмінності в розподілі маси тіла на передніх кінцівках між породами, що дає висновок про неоднозначний вплив шлейок на ходу собаки.
Та ми не хочемо вас заплутувати ще більше. Ми хочемо, щоб ви розуміли, що вибирати шлею для собаки – це відповідальна місія. Поки не довели, що від них більше шкоди, аніж користі, – вони залишаються найкращим умовно-безпечним способом контролю над собакою (особливо, поки навчається контролю і командам).
Щоб не стати клієнтом реабілітолога від хронічних травм від шлеї наші поради нижче.
